Еще немного по скрепной еде на России. Так вкусненько кормят российский школьников в Югре. И хотя школьники называют это собачьей едой, не всякая собака может съесть еду, приготовленную для детей подданных Путина. pic.twitter.com/XImQAe5DJw
— Чокнутый горнист (@Buggy__Bugler) 28 января 2019 г.
понедельник, 28 января 2019
========================
Коротко про дружбу народов
«— Блокада Ленинграда — трагедия русского народа. Преступление фашистов!
— Как мы вас понимаем, россияне. У нас тоже был голодомор..
— Да пошли вы нахуй, хохлы ёбаные! Нихуя у вас не было! И вообще мало вас Сталин уничтожил! Шоб вы повыздыхали все!»
Жизнь в хлеву - это ведь стабильность, своевременная стрижка и дойка кормёжка, переработка на фарш забота от хозяев. Разве не об этом мечтали?
суббота, 26 января 2019
26.01.2019 в 08:10
Пишет listik22:шикарная статья про Венесуэлу от 16 года . про то куда довел популизмURL записи
Пока была Нефть в ценовом тренде, все остальное производство в Венесуэле сдохло настолько, что производство чего-нибудь своего было много дороже, чем покупка чужого. Плюс к тому — широкомасштабное наступление на буржуев из числа иностранных заводчиков вынудило бизнес уйти, оставив заводы и пароходы, но забрав технологии и своих высококлассных специалистов.
Курс на вставание с колен привел к тому, что в сельском хозяйстве было национализировано почти все и передано коллективам патриотически настроенных масс из числа бывших бездельников.
Латифундисты, конечно, тоже были не подарок, но их все же могла привести в сознание опасность разорения, крестьян же не приводит, поскольку есть внятная социальная политика государства, основанная на щедрых пособиях… Но, кура, конечно, она и сама несется, но вот для того, чтобы изо всего появляющегося на свет был создан, к примеру, яичный порошок, нужен был мозг, труд, технологии и капиталовложения. А были — те же социальные пособия миллионам нуждающимся из фавел, которые с каждым годом нуждались все больше и больше.
Придя к власти, Уго Чавес решил, что все дело в Ней, в нефти, а Ее сосут коварные империалисты. Нужно, чтобы Нефть принадлежала нации, не фиг делиться с чужаками — и будет всем счастье и процветание. Идея национализации обернулась казусом выкупа, государство осталось должно — и должно в валюте — крупнейшим мировым нефтяным гигантам. Создание монструозной нефтегазовой госкорпорации (как наша «Роснефть» или «Газпром», но только больше) — PDVSA — проблему не решило. Потому что проблема была в другом.
Во-первых, добыча венесуэльской нефти дорога, но какой-нибудь Shell не нес потерь, поскольку он — Shell не только в Венесуэле (был). Во-вторых, внезапно обнаружилось, что добыть нефть недостаточно — с ней нужно еще и что-то делать.
Нефтепроводы и НПЗ, танкеры и прочее обслуживаются западными компаниями и во многом западными специалистами за валюту. А своего — нет.читать дальше
Вся шикарная статья по ссылке . не поленитесь зайдите и прочитайте www.novayagazeta.ru/articles/2016/08/17/69591-s...
МИД РФ: "Вмешательство извне в Венесуэле недопустимо".
А прибывшие на помощь Мадуро 400 боевиков ЧВК "Вагнера" - это мирные заблудившиеся отпускники, которые уволились из граждан РФ ещё на прошлой неделе. Пожалуйста, не перепутайте!
А прибывшие на помощь Мадуро 400 боевиков ЧВК "Вагнера" - это мирные заблудившиеся отпускники, которые уволились из граждан РФ ещё на прошлой неделе. Пожалуйста, не перепутайте!
пятница, 25 января 2019
"Мы знаем как работает ваш сливной бачок, который у нормальных людей называется рот..."
Не знаю эту даму, но люблю ее)))))
Не знаю эту даму, но люблю ее)))))
Рот Скабеевой обозвали "сливным бачком".
— Nasha Canada🇨🇦Наша Канада (@NashaCanada) 24 января 2019 г.
Сливным бачком, Карл! pic.twitter.com/EvbcuKVCa2
Русня готовит кровавую провокацию. В Сирии замечены поддельные контейнеры якобы от химического оружия с надписью "Made in Ukraine". Особенно понравилось "toxiG" и "Broduct", Карл.
Кстати, арабы часто путают "б" и "п" в других языках из-за отсутствия буквы "п" в арабском. Не палятся, чо уж там.
Ссылки: www.facebook.com/dmitry.tymchuk/posts/189087235...
twitter.com/natohawks/status/108802718262929408...
=================
почему это рашисты? а это все уже было, по классике "у киборгов по два высших, а у впопучленцев по две ходки"
А ведь достаточно было бы цеплять визитку Яроша на контейнеры
Кстати, арабы часто путают "б" и "п" в других языках из-за отсутствия буквы "п" в арабском. Не палятся, чо уж там.
Ссылки: www.facebook.com/dmitry.tymchuk/posts/189087235...
twitter.com/natohawks/status/108802718262929408...
=================
почему это рашисты? а это все уже было, по классике "у киборгов по два высших, а у впопучленцев по две ходки"
А ведь достаточно было бы цеплять визитку Яроша на контейнеры
24.01.2015 або розповідь про пуховик
У 2009 році в мене з'явився пуховик. Звичайнісінький такий пуховик made in China, але не так щоб аж геть глибокий Китай. Якісний. Глянцевий. З модними кишенями. Пух не вилазив назовні. Для моєї, зовсім не як у танцівника фламенко, статури – сидів просто чудово. Фурнітура вогонь. Не важкий, затишний, у кріслі не задирався. Був придбаний за 1100 гривень за от тим самими курсом 8 гривень за долар США.
26 січня 2015 року я його викинув. Бачте як воно вийшло, дім моїх батьків знаходиться майже на Восточному. І одразу після обстрілу російськими градами, ми з другом пішли туди. Фактично, мій пуховик опинився там за 20 хвилин після другої касети градів. І він просотався запахом пластика, що горить.
Ви колись замислювалися, скільки пластика оточує нас у повсякденному житті? Уявіть, що ви йдете своєю вулицею, а довкола все горить. МАФи. Вітрини. Зупинки. Сітілайти. Вивіски на будинках. Зовнішня реклама на ринку. Машини. Тютюнові кіоски. Горить усе. А дев’ятиповерхівки без вікон і з посіченим тиньком. Просто по всій вулиці. Ми пройшли практично по всьому периметру обстрілів.
Довкола була есхатологія. Трупи просто неба – відповідна служба не справлялася. Гарь. Кіптява. Розриви у дев'ятиповерхових (див. фото) будинках зі східного боку. Жінки, які рвуть на собі волосся не як метафора, а реально. І тиша. І дивна тиша, що жахає. Наче всім собакам і птахам у цьому районі заборонили видавати звуки. Наче їм усім стало цікаво як справи у homo sapiens. Ні, ще були сирени, ще багато гоміну, але все це сприймалось за межами цієї тиші.
Коротше кажучи, мій пуховик засмердівся. І природа цього смороду була геть не «шашличною», аж ніяк. Це був стійкий, незнищенний запах згорілої пластмаси. Синестезія, трясця б її не вхопила.
Вдих – картинка мертвого чоловіка без ноги. Вдих – й іржава кров на асфальті. Вдих – і машини, що палають на тлі трупів. Я не витримав. Я викинув.
Коли вам хтось втирає про компроміс і «домовитися», то ви, будь ласка, пам’ятайте іще про одне. У червні 2015 року я брав участь у волонтерському проекті канадійців з обклеювання дорогою, противибуховою плівкою цивільних об'єктів у Маріуполі. Для своїх відеозвітів канадійці обрали формат відеоінтерв'ю. А я, як синхроніст, перекладав за камерою. Так ось.
Одна завідувачка дитячим садочком на Восточному повідомила про таке: робітники «Азовсталі» приїхали допомогати розбирати руйнування. Саме до цього садочка, до харчоблока (капець архаїзм) влетіла градина. Відтак робітники вивезли 15 контейнерів битого скла. 15 контейнерів. Битого скла.
Я був там. Я бачив посічені склом стіни у группах. І якби окупанти ввалили по Восточному не у субботу о 9.15 ранку, але у п'ятницю, це були б 15 контейнерів палючої, червоної гіркоти. Подивіться на фото. І не забувайте хто ворог і де він знаходиться.
Ярослав Матюшин
==========================
У 2009 році в мене з'явився пуховик. Звичайнісінький такий пуховик made in China, але не так щоб аж геть глибокий Китай. Якісний. Глянцевий. З модними кишенями. Пух не вилазив назовні. Для моєї, зовсім не як у танцівника фламенко, статури – сидів просто чудово. Фурнітура вогонь. Не важкий, затишний, у кріслі не задирався. Був придбаний за 1100 гривень за от тим самими курсом 8 гривень за долар США.
26 січня 2015 року я його викинув. Бачте як воно вийшло, дім моїх батьків знаходиться майже на Восточному. І одразу після обстрілу російськими градами, ми з другом пішли туди. Фактично, мій пуховик опинився там за 20 хвилин після другої касети градів. І він просотався запахом пластика, що горить.
Ви колись замислювалися, скільки пластика оточує нас у повсякденному житті? Уявіть, що ви йдете своєю вулицею, а довкола все горить. МАФи. Вітрини. Зупинки. Сітілайти. Вивіски на будинках. Зовнішня реклама на ринку. Машини. Тютюнові кіоски. Горить усе. А дев’ятиповерхівки без вікон і з посіченим тиньком. Просто по всій вулиці. Ми пройшли практично по всьому периметру обстрілів.
Довкола була есхатологія. Трупи просто неба – відповідна служба не справлялася. Гарь. Кіптява. Розриви у дев'ятиповерхових (див. фото) будинках зі східного боку. Жінки, які рвуть на собі волосся не як метафора, а реально. І тиша. І дивна тиша, що жахає. Наче всім собакам і птахам у цьому районі заборонили видавати звуки. Наче їм усім стало цікаво як справи у homo sapiens. Ні, ще були сирени, ще багато гоміну, але все це сприймалось за межами цієї тиші.
Коротше кажучи, мій пуховик засмердівся. І природа цього смороду була геть не «шашличною», аж ніяк. Це був стійкий, незнищенний запах згорілої пластмаси. Синестезія, трясця б її не вхопила.
Вдих – картинка мертвого чоловіка без ноги. Вдих – й іржава кров на асфальті. Вдих – і машини, що палають на тлі трупів. Я не витримав. Я викинув.
Коли вам хтось втирає про компроміс і «домовитися», то ви, будь ласка, пам’ятайте іще про одне. У червні 2015 року я брав участь у волонтерському проекті канадійців з обклеювання дорогою, противибуховою плівкою цивільних об'єктів у Маріуполі. Для своїх відеозвітів канадійці обрали формат відеоінтерв'ю. А я, як синхроніст, перекладав за камерою. Так ось.
Одна завідувачка дитячим садочком на Восточному повідомила про таке: робітники «Азовсталі» приїхали допомогати розбирати руйнування. Саме до цього садочка, до харчоблока (капець архаїзм) влетіла градина. Відтак робітники вивезли 15 контейнерів битого скла. 15 контейнерів. Битого скла.
Я був там. Я бачив посічені склом стіни у группах. І якби окупанти ввалили по Восточному не у субботу о 9.15 ранку, але у п'ятницю, це були б 15 контейнерів палючої, червоної гіркоти. Подивіться на фото. І не забувайте хто ворог і де він знаходиться.
Ярослав Матюшин
==========================
24 января 2015 г. российские оккупационные войска обстреляли из "Градов" и "Ураганов" жилые кварталы Мариуполя. Пострадало более 60 домов, 4 школы и 3 детсада. Погиб 31 человек, 117 получили ранения.
— Vitauskas 🇱🇹🇺🇦 (@Vitauskas_A) 24 января 2019 г.
Преступление без срока давности и кровавое пятно на России НАВСЕГДА! pic.twitter.com/N5NR6Sk99e
Есть удивительное совпадение в том, что в день, когда в Киеве суд начал оглашать приговор Виктору Януковичу, в Каракасе сотни тысяч людей вышли на протесты против политики другой путинского любимца - президента Николаса Мадуро
Казалось бы, разные континенты, разные народы, разные истории - а суть одна. И эта суть - стремление установить ничем не ограниченную власть кучки проходимцев. В Украине все это происходило под сурдинку "стабилизации", улучшения отношений с соседями и прочей ерунды - а привело к полному разграблению страны, к такому экономическому падению, от которого мы до сих пор не можем выздороветь. В Венесуэле говорили о борьбе с коррупцией, помощи бедным - а получили пустые полки и бегство миллионов из страны. И было во всем этом главное объединяющее звено - Путин.
Именно Путин, одержимый манией величия, не способный осознать реальные возможности своей бедной архаичной страны, делает все возможное для поддержки неэффективных режимов. То он гонялся за Януковичем с пятью миллиардами, теперь догнал Мадуро и всучил ему эти пять миллиардов. Иногда кажется, что россияне искренне не понимают: в странах, которыми управляют бандиты и идиоты, любые миллиарды мгновенно уходят в песок. Ну и в карманы бандитов и идиотов. А определить бандитов и идиотов не очень сложно. С путинской Россией хотят дружить либо бандиты, либо идиоты.
Поэтому - как бы ни сложилась судьба Николаса Мадуро - он все равно не сможет управлять Венесуэлой. Максимум - это удержит власть с помощью пушек и танков и превратит страну в войну, как уже поступил с Сирией другой любимец Путина - "мясник" Башар Асад. Но в дружбе с Россией, на российские ворованные деньги нельзя построить процветающее стабильное государство, обеспечить людям нормальную жизнь. Пример - Украина Януковича. Пример - Венесуэла Мадуро. Пример - Беларусь Лукашенко. Пример - Приднестровье. Пример - Абхазия. Пример - Южная Осетия. Пример - оккупированный Донбасс. Пример - аннексированный Крым.
Пример - сама Россия.
Виталий Портников
Гарь. Кіптява. Розриви у дев'ятиповерхових (див. фото) будинках зі східного боку. Жінки, які рвуть на собі волосся не як метафора, а реально. І тиша. І дивна тиша, що жахає. Наче всім собакам і птахам у цьому районі заборонили видавати звуки. Наче їм усім стало цікаво як справи у homo sapiens. Ні,ще були сирени, ще багато гоміну, але все це сприймалось за межами цієї тиші.
Коротше кажучи, мій пуховик засмердівся. І природа цього смороду була геть не «шашличною», аж ніяк. Це був стійкий, незнищенний запах згорілої пластмаси. Синестезія, трясця б її не вхопила.
Вдих – картинка мертвого чоловіка без ноги. Вдих – й іржава кров на асфальті. Вдих – і машини, що палають на тлі трупів. Я не витримав. Я викинув.
Коли вам хтось втирає про компроміс і «домовитися», то ви, будь ласка, пам’ятайте іще про одне. У червні 2015 року я брав участь у волонтерському проекті канадійців з обклеювання дорогою, противибуховою плівкою цивільних об'єктів у Маріуполі. Для своїх відеозвітів канадійці обрали формат відеоінтерв'ю. А я, як синхроніст, перекладав за камерою. Так ось.
Одна завідувачка дитячим садочком на Восточному повідомила про таке: робітники «Азовсталі» приїхали допомогати розбирати руйнування. Саме до цього садочка, до харчоблока (капець архаїзм) влетіла градина. Відтак робітники вивезли 15 контейнерів битого скла. 15 контейнерів. Битого скла.
Я був там. Я бачив посічені склом стіни у группах. І якби окупанти ввалили по Восточному не у субботу о 9.15 ранку, але у п'ятницю, це були б 15 контейнерів палючої, червоної гіркоти. Подивіться на фото. І не забувайте хто ворог і де він знаходиться.
24.01.2019 в 22:43
Пишет Hily:В этот день 4 года назадURL записи24.01.2019 в 19:33Пишет AnchorPoint:
URL записи
Найдите отличия
Слева на фото зомбированный роспропагандой ребенок с Донбасса. Справа — дети ИГИЛ.
Слева на фото зомбированный роспропагандой ребенок с Донбасса. Справа — дети ИГИЛ.
