
пятница, 01 апреля 2022
Caedite eos. Novit enim Dominus qui sunt eius

четверг, 31 марта 2022
Caedite eos. Novit enim Dominus qui sunt eius
автор Кирил Талер
-- співати на мотив "У лісі, лісі темному" --
На рідную Вкраїноньку, як йшли колись діди,
Орда приперлась раночком, отримала пизди.
Полісське направлєніє - лісочки та сади,
Аж розлилась ріка Ірпінь і всім дала пизди,
На Сіверському напрямку накоїли біди,
Та у сухому залишку отримали пизди.
Вже взяли Харків - думали, трофеї класть куди? -
Та Харків піднапружився і дав р*снє пизди,
На Суми люто сунули, Охтирку теж сюди,
Гадали - стрінуть з квітами, а ні - дали пизди...
Кадирівец в Азов приліз, казав собі: "Не бзди!"
Бідосю відмудохали по маківку пизди.
А є ще Чернобаївка, розкішниця кінг-сайз,
Що тупо цілу армію зжувати спромоглась.
Мединьский плаче, рохкає, похнюпився Шойгу,
Пизда вам, в общєм, всюдоньки, пиздуйте, блять в тайгу.
-- співати на мотив "У лісі, лісі темному" --
На рідную Вкраїноньку, як йшли колись діди,
Орда приперлась раночком, отримала пизди.
Полісське направлєніє - лісочки та сади,
Аж розлилась ріка Ірпінь і всім дала пизди,
На Сіверському напрямку накоїли біди,
Та у сухому залишку отримали пизди.
Вже взяли Харків - думали, трофеї класть куди? -
Та Харків піднапружився і дав р*снє пизди,
На Суми люто сунули, Охтирку теж сюди,
Гадали - стрінуть з квітами, а ні - дали пизди...
Кадирівец в Азов приліз, казав собі: "Не бзди!"
Бідосю відмудохали по маківку пизди.
А є ще Чернобаївка, розкішниця кінг-сайз,
Що тупо цілу армію зжувати спромоглась.
Мединьский плаче, рохкає, похнюпився Шойгу,
Пизда вам, в общєм, всюдоньки, пиздуйте, блять в тайгу.
суббота, 26 марта 2022
Caedite eos. Novit enim Dominus qui sunt eius
пятница, 25 марта 2022
Caedite eos. Novit enim Dominus qui sunt eius
вторник, 22 марта 2022
Caedite eos. Novit enim Dominus qui sunt eius
понедельник, 21 марта 2022
Caedite eos. Novit enim Dominus qui sunt eius
суббота, 19 марта 2022
Caedite eos. Novit enim Dominus qui sunt eius



пятница, 18 марта 2022
Caedite eos. Novit enim Dominus qui sunt eius
четверг, 17 марта 2022
Caedite eos. Novit enim Dominus qui sunt eius
‼️ 109 дітей загинуло через збройну агресію Росії. Ще понад 120 поранено, інформує Офіс генерального прокурора України. Найбільше постраждало дітей у Київській — 52, Харківській — 34, Донецькій — 25, Чернігівській — 24, Миколаївський — 20, Житомирській — 15 Сумській — 14, та Херсонській — 10 областях.
Внаслідок бомбардувань та обстрілів пошкоджено понад 411 закладів освіти, 63 з них зруйновано повністю. Найбільше пошкоджено у Донецькій — 119, Харківській — 77, Миколаївській — 30, Сумській — 28, Київській — 35, Херсонській — 21 та м. Києві — 24. Обстріляно понад 11 лікувальних закладів, 3 центри реабілітації, у тому числі для дітей- інвалідів.
Внаслідок бомбардувань та обстрілів пошкоджено понад 411 закладів освіти, 63 з них зруйновано повністю. Найбільше пошкоджено у Донецькій — 119, Харківській — 77, Миколаївській — 30, Сумській — 28, Київській — 35, Херсонській — 21 та м. Києві — 24. Обстріляно понад 11 лікувальних закладів, 3 центри реабілітації, у тому числі для дітей- інвалідів.
джерело
Caedite eos. Novit enim Dominus qui sunt eius
вторник, 15 марта 2022
Caedite eos. Novit enim Dominus qui sunt eius
понедельник, 14 марта 2022
Caedite eos. Novit enim Dominus qui sunt eius
Я — Охтирка.
Майже знищена, з розбитою ТЕЦ.
Мені страшно, холодно, боляче й гірко.
Та морок — ніщо проти вогню ваших сердець.
Я — Чернігів.
Поранений ворожими бомбами.
Але я показую не на мигах,
як російські окупанти стають органічним добривом.
Я — Харків.
Уже не пам’ятаю, як спати в ліжку.
На мене сипляться ракети крилаті.
Але про мій безкінечний опір колись напишуть книжку.
Я — Житомир.
У мене тут розбили лікарні і чомусь пологовий.
Але вусатий дядько на блокпосту поправляє комір,
він був на Світлодарці і не схибить, стріляючи в ворога.
Я — Львів.
Живу, пахну кавою і приймаю біженців.
Додаю трохи радості до тривожних снів.
Намагаюсь бути гостинним, усміхненим, ніжним.
Я — Тернопіль.
У мене все добре, допомагаю, чим можу, всім.
Раджу вірити в Армію, молитись і зберігати спокій.
І часом німію від того, як зараз багато у людях відваги й краси.
Я — Маріуполь.
Суне орда. Але твердо стоять найсміливіші в світі воїни.
Батько поклав на тіло вбитого Росією підлітка руки.
Господи, вороги ж горітимуть у пеклі за кожного!
Я — Київ.
Волонтерю, дивуюсь порожнім вулицям, ховаюся у метро.
Кілька разів на день сирена, аж захлинається, виє.
Але я стою. І стоятиму. Як тік, так і далі тектиме Дніпро.
Я — Дніпро.
До мене везуть поранених: традиційно шпиталь і Мечка.
Я знаю: у боротьбі зі злом завжди переможе добро.
Тому і далі спокійно збираю ліки, кров і теплі речі.
Я — Одеса.
У мене, знаєте, протитанкові їжаки кошерні.
Росіє, я б не радила тобі потикатися сюди, якщо чесно.
Хоча толоки збираються і роблять запаси коктейлів.
Я — Миколаїв.
Ворог вовтузиться, захопити робить спроби.
Але я сміюсь їм в обличчя. Я тримаюсь.
І «навчання» в Кульбакиному їм точно стануть уроком.
Я — Енергодар.
Вони навіщось воюють із атомною станцією.
Боже, визнай, коли ти селив на землі цих почвар,
то був дуже втомлений, злий і зовсім вимкнув раціо.
Я — Крути.
Трохи понад століття тому тут перемогли червоноармійці.
Ось знову була з росіянами потужна заруба.
Й українцям вдалося дуже добре помститися.
Я — Херсон.
Мене захопив ворог. І намагається подолати.
Мені лячно, серце б’ється швидко, але в унісон
із чоловіком, що тримає прямо перед загарбником український прапор.
Я — Україна.
У мене розбиті аеропорти, будинки й велика Мрія.
Я — той чоловік, що зупиняє танки, та бабця, що кричить про насіння.
Я — породілля, яка лежить у бомбосховищі і чує перший крик сина.
Мені болить втрачати Героїв. Я кожного ховатиму, стоячи на колінах.
Але імперія вже конає. Імперія впаде і зігниє.
А люди мої, мов двожильні. Такі вміють любити. І перемагають у війнах.
©️ Nastka Fedchenko
Майже знищена, з розбитою ТЕЦ.
Мені страшно, холодно, боляче й гірко.
Та морок — ніщо проти вогню ваших сердець.
Я — Чернігів.
Поранений ворожими бомбами.
Але я показую не на мигах,
як російські окупанти стають органічним добривом.
Я — Харків.
Уже не пам’ятаю, як спати в ліжку.
На мене сипляться ракети крилаті.
Але про мій безкінечний опір колись напишуть книжку.
Я — Житомир.
У мене тут розбили лікарні і чомусь пологовий.
Але вусатий дядько на блокпосту поправляє комір,
він був на Світлодарці і не схибить, стріляючи в ворога.
Я — Львів.
Живу, пахну кавою і приймаю біженців.
Додаю трохи радості до тривожних снів.
Намагаюсь бути гостинним, усміхненим, ніжним.
Я — Тернопіль.
У мене все добре, допомагаю, чим можу, всім.
Раджу вірити в Армію, молитись і зберігати спокій.
І часом німію від того, як зараз багато у людях відваги й краси.
Я — Маріуполь.
Суне орда. Але твердо стоять найсміливіші в світі воїни.
Батько поклав на тіло вбитого Росією підлітка руки.
Господи, вороги ж горітимуть у пеклі за кожного!
Я — Київ.
Волонтерю, дивуюсь порожнім вулицям, ховаюся у метро.
Кілька разів на день сирена, аж захлинається, виє.
Але я стою. І стоятиму. Як тік, так і далі тектиме Дніпро.
Я — Дніпро.
До мене везуть поранених: традиційно шпиталь і Мечка.
Я знаю: у боротьбі зі злом завжди переможе добро.
Тому і далі спокійно збираю ліки, кров і теплі речі.
Я — Одеса.
У мене, знаєте, протитанкові їжаки кошерні.
Росіє, я б не радила тобі потикатися сюди, якщо чесно.
Хоча толоки збираються і роблять запаси коктейлів.
Я — Миколаїв.
Ворог вовтузиться, захопити робить спроби.
Але я сміюсь їм в обличчя. Я тримаюсь.
І «навчання» в Кульбакиному їм точно стануть уроком.
Я — Енергодар.
Вони навіщось воюють із атомною станцією.
Боже, визнай, коли ти селив на землі цих почвар,
то був дуже втомлений, злий і зовсім вимкнув раціо.
Я — Крути.
Трохи понад століття тому тут перемогли червоноармійці.
Ось знову була з росіянами потужна заруба.
Й українцям вдалося дуже добре помститися.
Я — Херсон.
Мене захопив ворог. І намагається подолати.
Мені лячно, серце б’ється швидко, але в унісон
із чоловіком, що тримає прямо перед загарбником український прапор.
Я — Україна.
У мене розбиті аеропорти, будинки й велика Мрія.
Я — той чоловік, що зупиняє танки, та бабця, що кричить про насіння.
Я — породілля, яка лежить у бомбосховищі і чує перший крик сина.
Мені болить втрачати Героїв. Я кожного ховатиму, стоячи на колінах.
Але імперія вже конає. Імперія впаде і зігниє.
А люди мої, мов двожильні. Такі вміють любити. І перемагають у війнах.
©️ Nastka Fedchenko
четверг, 10 марта 2022
Caedite eos. Novit enim Dominus qui sunt eius
вторник, 08 марта 2022
Caedite eos. Novit enim Dominus qui sunt eius
Дівчинку присипало уламками будівлі після обстрілів, і вона кілька днів не могла вибратися.
У Маріуполі від зневоднення померла 6-річна дівчинка Таня. Її змогли дістати з-під завалів лише через кілька днів після того, як її будинок внаслідок обстрілу зруйнувався.
Вже багато днів Маріуполь перебуває у блокаді. Окупанти всіляко намагаються взяти місто, обстрілюючі Градами, ракетами та з літаків. Через це люди змушені сидіти і підвалах та ховатися у своїх будинках.
В результаті постійних обстрілів будинки руйнуються, а під завалами опиняються люди. Іноді вони не можуть вибратися самостійно, а на допомогу немає кому прийти через постійні обстріли міста окупантами. Так сталося і з 6-річною Танею.
Її будинок піддався обстрілам. Мама дівчинки загинула, а Таня опинилася під завалами. Її змогли дістати лише через кілька днів.
"Маріуполь спіткало страшне горе. В результаті блокади нашого рідного міста померла ще одна дитина. Причина смерті – зневоднення. Таню дістали з-під завалів зруйнованого будинку. Її мати загинула. Ми не можемо сказати, скільки часу наша маленька, сильна маріупольчанка боролася за своє життя. Ми не можемо собі уявити, скільки страждань довелося винести ні в чому невинній дитині. Останні хвилини свого життя вона була одна, знесилена, злякана, яка відчуває страшну спрагу. Це лише одна з багатьох історій Маріуполя, який виживає у блокаді вже восьму добу", - розповідають у міськраді Маріуполя.
Зараз Маріуполь перебуває на межі гуманітарної катастрофи. Усі спроби доправити землякам продукти харчування та медикаменти блокуються російською армією, як і блокуються спроби евакуювати маріупольців і цим врятувати життя людей.
"Маріуполь необхідно розблокувати. Терміново необхідно відкрити гуманітарний коридор та врятувати півмільйона маріупольців.Ми також кричимо, що є сили, щоб світова спільнота ухвалила рішення про закриття неба над Україною. Це не поверне нашу милу Таню, але зможе захистити тисячі дитячих життів в Україні", - говорять у міськраді.
Окупанти навмисне заблокували Маріуполь та свідомо відключають життєво важливі для мешканців комунікації. Про це президент України Володимир Зеленський заявив у вівторок, 8 березня, у відеозверненні.
Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський знову звернувся до західних партнерів з проханням допомогти убезпечити небо над Україною від обстрілів російських окупантів.
Источник
У Маріуполі від зневоднення померла 6-річна дівчинка Таня. Її змогли дістати з-під завалів лише через кілька днів після того, як її будинок внаслідок обстрілу зруйнувався.
Історію дитини розповіли у Маріупольській міськраді.
Вже багато днів Маріуполь перебуває у блокаді. Окупанти всіляко намагаються взяти місто, обстрілюючі Градами, ракетами та з літаків. Через це люди змушені сидіти і підвалах та ховатися у своїх будинках.
В результаті постійних обстрілів будинки руйнуються, а під завалами опиняються люди. Іноді вони не можуть вибратися самостійно, а на допомогу немає кому прийти через постійні обстріли міста окупантами. Так сталося і з 6-річною Танею.
Її будинок піддався обстрілам. Мама дівчинки загинула, а Таня опинилася під завалами. Її змогли дістати лише через кілька днів.
"Маріуполь спіткало страшне горе. В результаті блокади нашого рідного міста померла ще одна дитина. Причина смерті – зневоднення. Таню дістали з-під завалів зруйнованого будинку. Її мати загинула. Ми не можемо сказати, скільки часу наша маленька, сильна маріупольчанка боролася за своє життя. Ми не можемо собі уявити, скільки страждань довелося винести ні в чому невинній дитині. Останні хвилини свого життя вона була одна, знесилена, злякана, яка відчуває страшну спрагу. Це лише одна з багатьох історій Маріуполя, який виживає у блокаді вже восьму добу", - розповідають у міськраді Маріуполя.
Зараз Маріуполь перебуває на межі гуманітарної катастрофи. Усі спроби доправити землякам продукти харчування та медикаменти блокуються російською армією, як і блокуються спроби евакуювати маріупольців і цим врятувати життя людей.
"Маріуполь необхідно розблокувати. Терміново необхідно відкрити гуманітарний коридор та врятувати півмільйона маріупольців.Ми також кричимо, що є сили, щоб світова спільнота ухвалила рішення про закриття неба над Україною. Це не поверне нашу милу Таню, але зможе захистити тисячі дитячих життів в Україні", - говорять у міськраді.
Окупанти навмисне заблокували Маріуполь та свідомо відключають життєво важливі для мешканців комунікації. Про це президент України Володимир Зеленський заявив у вівторок, 8 березня, у відеозверненні.
Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський знову звернувся до західних партнерів з проханням допомогти убезпечити небо над Україною від обстрілів російських окупантів.
Источник
понедельник, 07 марта 2022
Caedite eos. Novit enim Dominus qui sunt eius
Це було 1 березня, до того, як російськи фашисти почали плотно обстрілювати мирні міста та села.
Не впевнена, чи відпустять зараз так.
Не впевнена, чи відпустять зараз так.
Caedite eos. Novit enim Dominus qui sunt eius
воскресенье, 06 марта 2022
Caedite eos. Novit enim Dominus qui sunt eius
Попрошу репостнуть. Я напишу этот пост для предельного понимания теми, кого мы завтра будем убивать. И послезавтра. И через два дня. И через три. Пока они не закончатся. Пока физически не будет кому приходить в Украину.
Мы устали, россияне. А мы отличаемся от вас тем, что, когда мы устаем — мы немного звереем. У нас пропадает эмпатия, жалость и вся эта лишняя эмоциональная хуйня, которая съедает ресурсы и мешает выполнять одну единственную задачу — убивать вас. Мы у себя дома. Мы защищаем свой дом, свою землю, свои семьи. И мы только только разогрелись. Мы только вошли во вкус. Мы узнали, что вы просто мясо. Сладкая булка для воюющей 9 год армии.
А еще у нас тонны захваченной документации. У нас все документы из секреток. Списки личного состава. Приказы.
Мы знаем, что вам довели боевую задачу, а не учения, про которые вы плачете, попадая в плен. Поэтому нам уже не нужно вас жалеть. У нас от усталости притупляются нервные окончания в мозгу и нейронные связи, которые отвечают за человечность и гуманизм. Просто мозг начинает экономить ресурсы. И мы хотим одного — убить быстрее вас всех и пойти отоспаться. Ну, это же здоровое и нормальное желание человеческого организма? Право на отдых.
А еще мы слушаем все ваши переговоры. Мы знаем ваши планы. Мы знаем откуда и куда вы завтра пойдете с топливом. Куда попытаетесь подтянуть резервы. Мы завтра будем сильнее, чем сегодня. Потому что у нас с логистикой уже все нормально. Мы смогли ее наладить и получили сегодня то, чего ждали три дня. И завтра вы это увидите. И это последнее, что вы будете видеть в своей жизни. Потому что мы знаем, что вы не на учениях. Вы пришли нас убивать.
Русский корабль, самолет, танк, солдат и офицер. Иди на хуй. И тогда ты будешь жить. Но это не точно.
site.ua/skitalec/ya-pisu-etot-post-dlya-poniman...
Мы устали, россияне. А мы отличаемся от вас тем, что, когда мы устаем — мы немного звереем. У нас пропадает эмпатия, жалость и вся эта лишняя эмоциональная хуйня, которая съедает ресурсы и мешает выполнять одну единственную задачу — убивать вас. Мы у себя дома. Мы защищаем свой дом, свою землю, свои семьи. И мы только только разогрелись. Мы только вошли во вкус. Мы узнали, что вы просто мясо. Сладкая булка для воюющей 9 год армии.
А еще у нас тонны захваченной документации. У нас все документы из секреток. Списки личного состава. Приказы.
Мы знаем, что вам довели боевую задачу, а не учения, про которые вы плачете, попадая в плен. Поэтому нам уже не нужно вас жалеть. У нас от усталости притупляются нервные окончания в мозгу и нейронные связи, которые отвечают за человечность и гуманизм. Просто мозг начинает экономить ресурсы. И мы хотим одного — убить быстрее вас всех и пойти отоспаться. Ну, это же здоровое и нормальное желание человеческого организма? Право на отдых.
А еще мы слушаем все ваши переговоры. Мы знаем ваши планы. Мы знаем откуда и куда вы завтра пойдете с топливом. Куда попытаетесь подтянуть резервы. Мы завтра будем сильнее, чем сегодня. Потому что у нас с логистикой уже все нормально. Мы смогли ее наладить и получили сегодня то, чего ждали три дня. И завтра вы это увидите. И это последнее, что вы будете видеть в своей жизни. Потому что мы знаем, что вы не на учениях. Вы пришли нас убивать.
Русский корабль, самолет, танк, солдат и офицер. Иди на хуй. И тогда ты будешь жить. Но это не точно.
site.ua/skitalec/ya-pisu-etot-post-dlya-poniman...
понедельник, 28 февраля 2022
Caedite eos. Novit enim Dominus qui sunt eius
Пишет
kurufin_the_crafty:
kurufin_the_crafty:
Теперь уже все знают, что самое безопасное место - это коридор между несущими стенами. Первый день ты пугаешься каждого бабаха и бежишь в этот коридор, на второй - учишься различать, откуда именно бабахает, на третий - что именно. На четвертый день уже спокойно куришь на балконе и слушаешь канонаду в соседнем районе.URL записи
Это все как у наших прадедушек и прабабушек в сорок первом, только вместо немецко-фашистских захватчиков - русские, и еще у нас есть мобильная связь, соцсети и интернет. Кто вдруг думает, что мы тут оболванены официальной пропагандой - три "ха-ха": у нас тут каждый сам себе информационное агентство. У каждого куча друзей и родственников на связи в разных городах, и информацию от очевидцев мы иногда получаем еще быстрее, чем "УНИАН". И - сюрприз! - в 99% случаев она совпадает с официальной.
С нашей официальной, естественно. Российская официальная - это чистый ржач. У меня уже страха нет, у меня злое веселье: читала высер Володина и иже с ним - ржала до слез. Ага-ага, это не российские бомбы на нас летят, мы сами себя бомбим. И никто-никто не желает защищать ужасную нацистко-бендеровскую власть, и все только и мечтают, как бы сложить оружие перед АСВАБАДИТИЛЯМИ. Сука-блядь, а все эти очереди добровольцев перед военкоматами и пунктами записи куда надо мне привиделись, да! :-))) И мои друзья, и мой любимый мужчина тоже. :-)))
Мы очень сильно изменились за эти дни. Собственно, в первый же день изменились: как только услышали первые взрывы над нашими домами. Поздравляю Путина - ТАК консолидировать нацию, как он, не удавалось никому, малацца! Даже те друзья-родственники, которые раньше занимали такую пророссийскую позицию, что дальше некуда, теперь бегают сдавать кровь, перечисляют деньги на армию, а самое мягкое определение, используемое в адрес "освободителей" - это "мрази фашистские". Все остальные определения еще хуже.
Это грань, которую мы перешли, и возврата назад уже не будет. Когда это все закончится и последняя российская мразь уберется с нашей земли (или ляжет в нее - такой вариант меня тоже устраивает), я снова стану спокойным и мирным поклонником Генделя, архитектуры и Лоренцо Великолепного. Но прежним никто из нас по-настоящему не станет никогда. И ничего не забудет и не простит. Нас не пугают видео в соцсетях с разгроханной российской техникой и обожженными трупами "освободителей" - они нас радуют. Их смерть - это наша жизнь. Можете орать, что мы "расчеловечиваем" - алло, привет, нас самих расчеловечили еще три дня назад! Не буду призывать представить на собственной шкуре, каково видеть в соцсетях знакомое здание в соседнем районе, в которое влетела бомба. И каково не знать до сих пор, что происходит с твоим собственным домом и домом твоей матери. У кого есть эмпатия, тот и так представит, а с остальными и разговаривать нечего.
Да, в ближайшее время нам придется хуево. Во время войны не хуево не бывает. Возможно, будут проблемы с едой и ЖКХ - часть друзей в других городах уже без света-воды-отопления сидит. Но мы выживем всем назло. Комменты я закрываю - не желаю, чтобы тут высералась всякая мразь, мне и российских СМИ хватает. Трепетным душам, которым больненько и неприятненько все это читать, рекомендую побыстрее отписаться к растакой-то матери. Извините, нам сейчас не до ваших триггеров.
воскресенье, 27 февраля 2022
Caedite eos. Novit enim Dominus qui sunt eius
ПРОСИМО МАКСИМАЛЬНОГО ПОШИРЕННЯ!!!
ШЕРТЕ ЦЕ ВСЮДИ, ДЕ ЦЕ МОЖЛИВО! СВІТ МАЄ ЗНАТИ ПРАВДУ!!!
суббота, 19 февраля 2022

